Binance передала дані Росії: як заарештували донора ЗСУ

З матеріалів російської кримінальної справи, опублікованих 17 серпня 2026 року, випливає: Binance передала особисті дані свого клієнта російському Слідчому комітету — через рік після того, як публічно заявила про вихід з російського ринку. Ці дані лягли в основу обвинувачення 49-річного IT-фахівця Юрія Беленького у «фінансуванні тероризму». Приводом стали криптовалютні перекази на суму близько $700 на користь українських організацій зі збору допомоги армії.

Що саме сталося

У період із січня 2023 по березень 2024 року Беленький переказував криптовалюту кільком українським фандрайзинговим групам — зокрема організації, пов’язаній із батальйоном «Азов», визнаним у Росії терористичною структурою. Російські слідчі запросили дані про транзакції через так званий «спеціальний канал» для правоохоронців — і Binance їх надала.

Згідно з матеріалами справи, біржа передала:

• дату народження й адресу реєстрації клієнта;
• номер телефону;
• копію російського паспорта;
• копію болгарської посвідки на проживання.

Ці відомості увійшли до проміжного резюме справи, надісланого до Генеральної прокуратури Росії. У вересні 2025 року Беленького заарештували, йому висунули обвинувачення у фінансуванні тероризму.

Чому «вихід з ринку» не дорівнює розриву з даними

Офіційна позиція Binance: біржа «виконує законні запити правоохоронних органів», дотримуючись чинного права. Російська сторона скористалася міждержавним механізмом запиту даних — тим самим, через який працюють і західні відомства. Binance прийняла запит як законний і виконала його.

Проблема в тому, що слово «законний» тут визначає сама Росія. Переказ $700 на українські військові потреби — це фінансування «терористів» за російською правовою логікою, хоч за будь-якою іншою — звичайний донат. Біржа виконала запит, не ставлячи питання про те, якій правовій системі вона служить.

Вихід з ринку в маркетинговому сенсі — це одне. Технічний розрив — інше: дані клієнтів, які пройшли верифікацію до вересня 2023 року, досі зберігалися на серверах і залишалися доступними через правові канали.

Чотири речі, які тепер має знати кожен користувач біржі

1. KYC — це не анонімність, це реєстр. Верифікація особи (Know Your Customer) означає, що біржа знає про вас більше, ніж багато банків: паспорт, адреса, телефон, історія транзакцій — усе це записано й може бути затребуване.
2. «Вихід» біржі з країни не знищує вже зібрані дані. Період накопичення інформації в Binance щодо російських клієнтів завершився 2023 року; самі дані нікуди не поділися.
3. Стандарт «законного запиту» різниться за юрисдикціями. Те, що законно в Росії, може бути незаконним у ЄС чи США — і навпаки. Біржа не виступає адвокатом користувача, вона виконує процедуру.
4. Суми, що здаються незначними, можуть стати кримінальними доказами. У справі Беленького йдеться про $700. Нижній поріг ніде не прописаний.

Як це читаємо ми

Уявіть, що ви здали речі до камери схову, яка потім змінила вивіску й оголосила, що «більше тут не працює». Речі залишилися в тій самій шафці, ключі — у того самого співробітника. Якщо до нього прийдуть з ордером — видасть, бо це стандартна процедура, яка не залежить від вивіски на дверях.

Саме так влаштоване зберігання даних на централізованих біржах. Декларація про вихід — це заява про стратегію, а не про видалення бази даних. Користувач, який пройшов KYC, передав свої ідентифікаційні дані структурі, яка має юридичні зобов’язання перед правоохоронцями різних країн. У цьому ланцюжку послідовність пріоритетів проста: спершу право (запит слідчого), потім технологія (платформа видає дані), і лише потім — інтереси користувача, який тут є об’єктом процедури, а не її учасником.

Це не обвинувачення на адресу Binance: саме так працюють усі великі централізовані біржі з обов’язковою верифікацією. Просто «криптовалюта» й «анонімність» у цій конструкції давно не синоніми — і справа Беленького робить це очевидним.

Практичні висновки: що знижує ризик

Ризики, про які рідко говорять прямо

• Немає єдиного світового стандарту «законного запиту». Binance співпрацювала з російською стороною — і з американською теж співпрацювала б в аналогічному випадку. Ролі арбітра між правовими системами у біржі не передбачено.
• Історія зберігається довше, ніж ви думаєте. Регулятори вимагають зберігати KYC-дані 5–10 років. Транзакції 2023 року потрапили до кримінальної справи 2025–2026 років.
• $700 — не виняток, а приклад масштабу. Нижнього порогу суми, починаючи з якої дані «не варто» запитувати, не існує.

Справа Беленького — не аномалія і не помилка. Це демонстрація того, як працює централізована криптоінфраструктура в точці перетину з державними інтересами. Про те, як формуються законодавчі рамки, які можуть цю практику обмежити, ми писали в розборі CLARITY Act: навіщо Сенату США потрібні 60 голосів.