Злам Bitget на $387,5 млн: чому THORChain відмовився блокувати хакера, а NEAR Intents погодився

Злам біржі — це гучний заголовок рівно на один день. А от що відбувається після, зазвичай залишається за кадром: якими дорогами йдуть гроші, хто їх перекриває і що буває тому, хто погодився допомогти. В історії з Bitget відповіді виявилися незручними одразу для всіх причетних — і для біржі, і для DeFi-протоколів, і для тих, хто просто тримає монети.

Що сталося

Наприкінці вересня 2026 року біржа Bitget повідомила, що її злам зачепив близько $352 млн, а кошти користувачів назвала «в безпеці». До початку жовтня в публічних заявах фігурувала вже інша цифра — $387,5 млн. Розбіжність не дрібниця: за гарячими слідами рахують відомі втрати, а не повні, тому фінальна сума майже завжди вища за першу.

Але набагато цікавіше те, що почалося далі. Хакер виводив викрадене через різні майданчики, а біржа вимагала блокувати його адреси. Одні протоколи відмовилися, інші погодилися — і отримали наслідки. Ось цей вибір «блокувати чи ні» і є справжнім сюжетом, а не сама цифра втрат.

Як розгорталася історія

1. 25 вересня — Bitget заявляє про злам: зачеплено близько $352 млн, кошти клієнтів «в безпеці».
2. 26 вересня — хакер виводить $1,23 млн з Binance і переправляє на підконтрольний гаманець.
3. 27 вересня — $83 млн переходять в XRP, який, за словами Ripple, заморозити не можна.
4. 28–29 вересня — THORChain відмовляється блокувати адреси хакера; ще $6 млн перетікають у біткоїн.
5. 30 вересня — NEAR Intents блокує $50 млн у свопах хакера.
6. 30 вересня — $4 млн переходять у приватний пул Zcash: слід стає помітно складнішим.
7. 1 жовтня — NEAR Intents зламано на $3,8 млн.
8. 2 жовтня — NEAR Intents повідомляє, що хакер повернув ці гроші повністю.
9. 4 жовтня — Bitget публічно критикує DeFi-протоколи за небажання допомагати й окремо дякує NEAR Intents.

За півтора тижня сюжет пройшов шлях від «біржу зламали» до «протоколи вирішують, чи бути їм частиною поліції». Це вже не новина, а питання улаштування ринку — і воно не завершується разом із конкретним інцидентом.

Механіка: у кожного активу свій вимикач

Перше, що варто зрозуміти: «заморозити» в крипті — це не одна кнопка, яка є в усіх. Це набір різних механізмів, і в кожного своя зона дії.

• Централізовані стейблкоїни. Емітент може заблокувати адресу: загалом за весь 2026 рік Tether заблокував близько $550 млн USDT, пов’язаних з Іраном.
• XRP. Тут емітент прямо каже, що заморозити чужі монети не може, — так влаштована мережа.
• Біткоїн. Переписати чужий переказ не можна технічно: єдиний шлях — умовити того, хто приймає монети.
• Крос-чейн-протоколи (THORChain, NEAR Intents). Це «розв’язки» між мережами. Формально вони нікому не підкоряються, і блокування адреси — питання їхнього власного рішення.
• Приватні пули (Zcash). Роблять перекази важковідстежуваними — ще одна розвилка на дорозі.

Кажучи простими словами, біржа може просити, але не наказувати. Прямої влади над чужим протоколом у неї немає — лише репутаційний тиск і гроші. Протокол же обирає: погодитися й стати частиною системи контролю або відмовитися й залишитися «вільним», але перетворитися на транзитний коридор для краденого. Другого дна в цього вибору немає — є ціна, і вона різна. Окремо зауважу: DeFi давно перестав бути пісочницею для ентузіастів, туди заходять банки, а капіталізація всього крипторинку перевалила за $1,6 трлн, тоді як обсяг сектора DeFi (TVL) становить менше $100 млрд — ми розбирали цю частину ринку окремо.

Друга половина картини

Про згоду зазвичай пишуть як про перемогу. NEAR Intents заблокував $50 млн краденого — звучить як успіх. Але за кілька днів зламали його самого на $3,8 млн. Гроші повернули, біржа подякувала — проте сама послідовність запам’ятовується: спочатку протокол вбудувався в чужу систему контролю, потім отримав удар.

Відмова теж не безкоштовна. THORChain залишився вірним своїм правилам — і залишився майданчиком, через який крадене проходить далі. Тобто в обох випадках протокол платить: або репутацією, або грошима. І це не про «хороших» і «поганих» — це про те, що правила задає не той, хто гучніше вимагає, а той, у кого в руках інфраструктура.

А що за кадром? Гроші. Відмова THORChain не зупинила виведення: $6 млн одразу пішли в біткоїн. Заблокували свопи в NEAR Intents — і $4 млн опинилися в приватному пулі Zcash. Кожен бар’єр не закриває потік, а лише змінює його русло. Про це й варто пам’ятати, читаючи переможні звіти про «перехоплення» коштів.

Наше трактування

Задамо питання, яке зазвичай не задають. На чому взагалі тримається вся ця гонка — і що залишиться від крос-чейн-обміну, якщо до нього перестануть приходити нові люди?

Відповідь жорсткіша, ніж здається. Ліквідність у таких протоколах не береться з повітря: її дають постачальники, яким платять токенами. Тобто здатність провести своп — і «поганий», і «хороший» — оплачена роздачею майбутніх монет і постійним припливом нових учасників. Приберіть цей приплив, і глибина обміну почне висихати сама: без заборони, без заморозки і без єдиного регулятора. Там, де конструкція тримається на безперервному приході новачків, питання закриття — це питання часу, а не чийогось рішення. І керувати такою конструкцією можна рівно доти, доки її поведінка передбачувана: передбачуваність і є тим важелем, за який її тримають.

Другий шар — ролі. Вимагає біржа, відмовляє або погоджується протокол, але обидві сторони грають за правилами, заданими мережею. Там, де емітент тримає вимикач, він ним користується; там, де вимикача немає, доводиться домовлятися. Утримувач активів у цьому розкладі — матеріал: він приносить ліквідність і обсяг, але не обирає, яким буде коридор для його ж коштів. А ще — важлива деталь: варто прибрати одного «виконавця» маршруту, і функція не зникає, вона переїжджає туди, де контролю менше. Це і є найстійкіша риса всієї конструкції: вона передбачувано відтворює себе в обхід будь-якого удару.

Що робити практично

• Дивіться не на слова «кошти в безпеці», а на цифри. Реальний тест — скільки біржа повернула і за скільки днів, а не формулювання пресрелізу.
• Тримайте активи з оглядкою на їхній вимикач. Стейблкоїни заморозити можна, біткоїн — ні. Це не «погано/добре», а розуміння, яким ризиком ви керуєте.
• Стежте за політикою DeFi-протоколів щодо чорних списків. Чи погодиться «розв’язка» блокувати адреси — тепер це індикатор і зрілості, і вразливості майданчика одночасно.
• Пам’ятайте: разовий інцидент тему не закриває. Поки є коридори без контролю, схожі історії будуть повторюватися — просто з іншими сумами й назвами.

Що нас спростує

• Якщо до кінця жовтня Bitget відшкодує постраждалим усі $387,5 млн і це не розтягнеться на місяці — отже, ми переоцінили ціну подібних зламів.
• Якщо до 20 жовтня обсяги свопів на NEAR Intents повернуться до попередніх значень і протокол не запровадить постійних чорних списків — отже, «ефект відповіді» був разовим, а не системним.
• Якщо до кінця листопада викрадені кошти виявляться переважно замороженими або поверненими — отже, маршрути на кшталт приватних пулів не такі надійні, як виглядають, і наша логіка про «текучий потік» помилкова.

Матеріал не є інвестиційною рекомендацією. Криптовалюти — високоризиковий актив.

Дані: CoinDesk — Криптобіржа Bitget повідомляє, що злам зачепив $352 млн · CoinDesk — Хакер Bitget переміщує $83 млн у викраденому XRP, який Ripple не може заморозити · The Defiant — THORChain відкидає вимогу Bitget блокувати адреси хакера · CoinDesk — $50 млн у свопах хакера Bitget: заява Near Intents про бездозвільність під сумнівом · Decrypt — Near Intents зламано на $3,8 млн · Crypto Briefing — Bitget критикує DeFi-протоколи після зламу на $387,5 млн, відзначає NEAR Intents